Електростимуляція

У руках офтальмологів є безліч інструментів апаратного лікування очних захворювань. Один із них - електростимуляція. Ця процедура працює в офтальмології ось уже чверть століття. І весь цей час вона доводить, що дієва.

Принцип дії електростимуляції

Для проведення електростимуляції використовується спеціалізований апарат - електростимулятор. Особливість електростимуляції полягає у впливі слабкими електричними імпульсами на частину зорової системи, яка потребує лікування: зоровий нерв, сітківку або окорухові м'язи.

До електростимулятора прикріплено два датчики. Один кріплять до руки пацієнта, другим здійснюють маніпуляції на очах: по черзі прикладають до зовнішнього і внутрішнього кута ока. Стимуляція відбувається через шкіру при закритій повіці. Процедуру проводять по черзі на кожному оці, безболісна, не спричиняє дискомфорту.

Як і у випадку з іншими апаратними методиками, курс лікування - тиждень або десять днів (по 10 хвилин) кілька разів на рік або раз на рік.

За яких захворювань проводять електростимуляцію

Вплив електричними імпульсами чинить сприятливий вплив у разі:

• катаракті (помутнінні кришталика);
• атрофії зорового нерва;
• міопії (навіть високого ступеня);
• спазмі акомодації;
• птозі (опущеній повіці);
• пресбіопії (вікової далекозорості);
• вроджених патологіях зорового аналізатора;
• косоокості та амбліопії ("ледачому" оці) у дітей.

Також електростимуляцію призначають у разі травм зорового апарату і, як будь-який інший метод фізіотерапії, вона є чудовим засобом для зниження втоми очей та її запобігання.

Проводять цю процедуру як дітям, так і дорослим пацієнтам.

Які результати

Після сеансу фізіотерапії за допомогою електростимулятора спостерігається підвищення тонусу м'язів повіки й окорухового апарату, поліпшуються нервово-м'язові зв'язки (що важливо для синхронізації рухів очей у разі косоокості та опущеної повіки).

Відбувається пробудження нейронів, які перебувають у парабіозі (сонному стані), запускаються процеси регенерації в тканинах, прискорюються метаболічні процеси в тканинах і, звісно ж, покращується гострота зору, периферичного зокрема.

Після проходження процедури у пацієнта відбувається формування резерву стійкості приблизно на півроку.