Заворот повік (Ентропіон)

Заворот повік (ентропіон) - це проблема, за якої край верхньої або нижньої повіки повертається всередину, у бік очного яблука. У результаті вії та шкіра труться об поверхню ока, що спричиняє подразнення, пошкодження рогівки та інші ускладнення.

Нижній ентропіон - набагато частіше явище, ніж верхній. Зазвичай заворот нижньої повіки пов'язаний із віковими або рубцевими змінами. Запальні процеси, як-от блефарит або хронічний кон'юнктивіт, здатні призвести до рубцювання тканини повіки, що спричиняє її заворот усередину. Верхній ентропіон зустрічається рідше. З'являється через рубцювання після перенесених травм або інфекцій.

Причини завороту повік

Існує кілька основних причин, через які відбувається заворот верхньої або нижньої повіки. Ентропіон буває:

Вроджений. Спостерігається у новонароджених і маленьких дітей, часто через слабкість м'язів або неправильний розвиток шкірної складки.

Рубцевий. Виникає внаслідок рубцювання після травм, опіків, інфекцій, запальних захворювань.

Механічний. З'являється через зовнішній тиск на повіку. Причиною стає будь-яке об'ємне утворення або набряк, включно з пухлиною, чужорідним тілом, що призводить до збільшення об'єму тканин. Внаслідок цього змінюється форма, що призводить до неправильного положення повіки, і вона загортається всередину.

Старечий (сенільний або інволюційний). Зустрічається у літніх людей через вікові зміни в м'язах і тканинах.

Спастичний. Розвивається через спазми кругового м'яза ока, часто спричинені хронічним подразненням.

Симптоми завороту повк

Заворот повіки пов'язаний з постійним дискомфортом в оці, подразненням, відчуттям стороннього тіла. Ці симптоми супроводжують пацієнтів з ентропіоном. Вони часто скаржаться на біль, сльозотечу, труднощі, що виникають під час моргання та закривання повіки.

Вони чутливі до світла. Стикаються з погіршенням зору внаслідок пошкодження рогівки або кон'юнктиви, які поступово переходять у кератит або кон'юнктивіт. Присутність одного або кількох симптомів є сигналом для якнайшвидшого візиту до офтальмолога.

Діагностика

Офтальмолог ставить діагноз ентропіон після огляду та проведення необхідних обстежень. Як правило, заворот повік видно візуально. Водночас необхідно встановити причину у зміні положення верхньої або нижньої повіки, а також її взаємодію з очним яблуком.

Лікар проводить тести на перевірку стану рогівки та кон'юнктиви пацієнта. З'ясовує його скарги, вивчає історію хвороби, включно з попередніми травмами і проведеними операціями.

Лікування

Лікують заворот повік різними способами, включно з медикаментозними та оперативними методами, залежно від ступеня тяжкості й характеру захворювання, яке супроводжується різними ускладненнями, зокрема інфекціями, кон'юнктивітом, постійними ушкодженнями рогівки, що здатні призвести до утворення рубців і виразок. У крайніх випадках за відсутності медичної допомоги, тривалості перебігу хвороби та серйозних пошкодженнях рогової оболонки, можлива і втрата зору.

Зволожувальні краплі та мазі є консервативними методами, що дають змогу захистити рогівку, забезпечивши достатнє зволоження оку, вберігши його від сухості та можливого почервоніння внаслідок тертя. Для тимчасового виправлення положення повіки накладають спеціальний пластир.

Коли причиною завороту є м'язовий спазм, то для лікування спастичного ентропіону застосовують ін'єкції, які призводять до розслаблення м'язів із подальшим виправленням положення повіки.

В інших випадках застосовується хірургічне втручання. Дії офтальмохірургів спрямовані на запобігання завороту всередину. У цьому разі використовують різні оперативні методи, що змінюють положення повіки.

Залежно від ступеня вираженості захворювання і наявності ускладнень пацієнтам рекомендується проходити огляд у офтальмолога 1-2 рази на рік. Це дасть змогу моніторити стан очей і своєчасно отримувати необхідне лікування.

Профілактика

Профілактичні заходи при завороті повік передбачають:

• Своєчасне лікування офтальмологічних запальних захворювань.
• Підтримка гігієни органу зору.
• Уникнення травм та інфекцій очей.

Людям похилого віку, а також усім, хто має схильність до очних захворювань, слід проходити регулярні огляди в офтальмолога.