Лагофтальм

Лагофтальм - офтальмологічне захворювання, за якого повіки не закриваються повністю. Це призводить до неповного захисту очного яблука. Наслідком хвороби стає пересихання слізної плівки та подразнення рогівки. Згодом це збільшує ризик інфекцій і здатне призвести до пошкодження очей.

Серед основних різновидів хвороби неповного закриття повік виокремлюють рубцевий, механічний та паралітичний лагофтальм, які набуваються протягом життя.

Причини лагофтальму

Чому повіка не повністю закриває око? Причинами такого стану виступають різні вроджені та набуті чинники.
Причинами патології виступають:

• Аномалії розвитку повік.
• Ослаблення м'язів повік, пов'язані з літнім віком або хворобою, наприклад, міастенія гравіс.
• Парези лицьового нерва, зокрема, параліч Белла.
• Хірургічні втручання в ділянці очей або обличчя.
• Травми або пошкодження повік.
• Пухлини або новоутворення, що перешкоджають повному закриттю повіки.

Симптоми лагофтальм

Неповне закриття однієї або обох повік протягом дня та уві сні призводить до:

• сухості й подразнення очей;
• почервоніння і відчуття стороннього тіла;
• чутливості до світла;
• сльозотечі.

Пацієнти під час відвідування офтальмолога звертають увагу на дискомфорт, який вони відчувають, зокрема пов'язаний зі скрутою під час закриття очей. Цей стан доповнюється відчуттям піску або стороннього тіла. Через це з'являється затуманення зору. Неповне закриття призводить до інфікування з подальшим кон'юнктивітом.

Діагностика

Базова діагностика зору обов'язково проводиться під час першого візиту. Офтальмологу необхідно перевірити гостроту зору, структури ока, подивитися очне дно, оцінити стан рогівки і кон'юнктиви. Лікар вислуховує скарги пацієнта, проводить візуальний огляд.

Оцінити рівень сльозопродукції дає змогу тест Ширмера. Для його проведення використовують тестові смужки, які розміщують на нижній повіці кожного ока. Залежно від довжини намоклої частини встановлюють наявність сухості та її ступінь.

Для визначення патології в роботі лицьових м'язів офтальмолог проводить тестування рухів повік, очей, перевіряє функцію лицьових нервів. У разі підозри наявності міастенії гравіс використовується ердофоній (лікарська речовина, що тимчасово покращує передачу нервових імпульсів до м'язів). У разі підтвердження в пацієнта порушень у роботі м'язів або нервів йому пропонують додаткову консультацію в невролога.

Лікування

Недостатнє закриття повік (лагофтальм) лікується консервативними та оперативними методами. Для захисту рогової оболонки використовують зволожувальні мазі або краплі. Також рекомендується носіння захисних окулярів. Вони перешкоджають потраплянню пилу на слизову оболонку ока. У нічний час рекомендується використовувати спеціальну стрічку для фіксації повіки. Вона сприяє більш комфортному сну.

У разі, коли причиною лагофтальму виступає певне захворювання, то обов'язковим є його лікування. Воно знижує симптоми неповного закриття повік. Це стосується і паралітичного лагофтальму, оскільки пацієнту необхідно проходити лікування в офтальмолога і невролога. 

У разі рубцевого лагофтальму, коли причиною неповного закриття є рубець, утворений, наприклад, внаслідок травми, допускається хірургічне лікування, мета якого - видалити рубцеву тканину і відновити нормальну функцію повік. Операція застосовується і в разі появи новоутворень. Пухлини, кісти, що перешкоджають руху повік і властиві механічному лагофтальму, також прибирають оперативним шляхом.

Найбільш кардинальним видом оперативного лікування в разі недостатнього закриття вважається тарзорафія. Вона застосовується для зменшення розриву повік. Офтальмохірург у цьому разі проводить повне або часткове зшивання повік на постійній або тимчасовій основі. Цю процедуру рекомендовано виключно тоді, коли інші методи лікування неефективні або неможливі, а необхідно захистити очне яблуко або рогівку від ушкодження або висихання. Застосовується такий вид хірургічного лікування рідко, тільки в найважчих випадках.
 

Спостерігатися в офтальмолога в разі лагофтальму рекомендується регулярно, не рідше одного разу на 3-6 місяців. У разі загострення симптомів або появи додаткових скарг слід відвідати лікаря якомога швидше.

Профілактика

Попередити появу лагофтальму допоможе дотримання гігієни очей і повік, захист їх від різноманітних травм і пошкоджень, регулярні профілактичні огляди в офтальмолога. Слід пам'ятати про обов'язкове і своєчасне лікування захворювань, що впливають на функції лицьових м'язів і нервів.

Неповне закриття повік здатне призвести до появи інфекції, кератиту, виразки та ерозії рогівки. Наслідком стає зниження гостроти зору, сухість і подразнення. Щоб їх не допустити, виконуйте рекомендації офтальмолога і стежте за здоров'ям очей.