Блефарит

Блефарит - група офтальмологічних захворювань, пов'язаних із гострим або хронічним запаленням повік. Розрізняють:

• інфекційний;
• задній;
• себорейний;
• алергічний;
• демодекозний та ін.

При блефариті уражаються війкові фолікули, мейбомієві залози. Це поширене двостороннє захворювання, що викликається бактеріальною інфекцією, вірусом простого герпесу, себорейним дерматитом, алергенами, кліщем демодексом;

 

Причини блефариту

Запальне захворювання повік виникає через різні чинники. Існують загальні причини, які створюють схильність до розвитку того чи іншого виду блефариту. Ключовою є порушення гігієни повік, на краях яких накопичуються залишки бруду, косметики, жиру, що створює сприятливе середовище для розмноження бактерій та інших мікроорганізмів.

Ослаблена імунна система, цукровий діабет або гормональні зміни сприяють розвитку блефариту. Вони порушують нормальну роботу шкірних і залозистих структур повік, тим самим запускаючи запальні процеси.

Ще однією загальною групою причин виступають зовнішні чинники. Пил, дим, сухе повітря або контакт з алергенами спричиняють подразнення і запалення повік, що як наслідок призводить до розвитку або загострення блефариту.

Серед специфічних причин і механізмів виникнення, що належать тільки до одного якогось виду хвороби, називають такі:
 

• Реснічний або крайовий, він же інфекційний блефарит, часто з'являється через бактерії, які можуть мешкати на шкірі без шкоди. Однак при ослабленому імунітеті або порушенні гігієни повік викликають запалення. Передача стафілококової інфекції відбувається під час прямого або непрямого контакту з інфікованою людиною.
   
• Герпесвірусний дерматит повік викликається ВПГ (вірусом простого герпесу). Він активізується в періоди стресу або ослаблення імунної системи, призводячи до болісних виразок і запалень на повіках.
   
• Задній блефарит з'являється через дисфункцію мейбомієвих залоз, які виробляють маслянисту секрецію, що бере участь у зволоженні ока. У разі закупорки вивідних проток настає хронічне запалення. Наявність рожевого висипу говорить про те, що це задній розацеа блефарит.
   
• Алергічний дерматит повіки є реакцією імунної системи на алергени, зокрема, на пилок, очні краплі, косметичні засоби, під впливом яких з'являється свербіж, запалення, набряк.
   
• Себорейний дерматит повік супроводжується надмірним виробленням шкірного сала, що призводить до появи запалення. Дисфункція сальних залоз, пов'язана з себорейною екземою, призводить до почервоніння, утворення жирних лусочок і лущення шкіри.
   
• Демодекозний блефарит - наслідок потрапляння у волосяні фолікули та сальні залози шкіри мікроскопічних кліщів демодекс. Вони й спричиняють запалення та подразнення повік.

Симптоми блефарит

Блефарит супроводжується різними симптомами, які варіюються залежно від типу та причини захворювання. Найпопулярніші з них: 
  

• почервоніння та набряк повік;
• печіння і свербіж;
• відчуття піску в очах;
• сухість в очах;
• надмірне сльозовиділення;
• утворення кірочок на повіках;
• виділення з очей тощо.

Пацієнти, описуючи свій стан, відзначають злипання повік вранці, труднощі з носінням контактних лінз, постійний дискомфорт і подразнення;

 

Діагностика

Офтальмолог оглядає пацієнта, проводить детальне опитування симптомів нездужання. З'ясовує наявність чинників, що сприяють розвитку блефариту (алергії, хронічні захворювання, носіння контактних лінз тощо). Використовуючи щілинну лампу, під збільшенням вивчає стан країв повік, їхній колір, наявність набряків, почервоніння, кірочок або лусочок на віях, визначає, має місце чи ні аномальний ріст вій, чи є кліщі. Оглядається стан слизової оболонки ока і рогівки на наявність запалень або пошкоджень.

За необхідності береться мазок для проведення мікробіологічного дослідження, під час якого виявляються бактеріальні або грибкові інфекції. У разі підозри на алергічний блефарит призначаються тести для виявлення специфічних алергенів, що викликають запалення.

За необхідності додатково проводиться діагностика синдрому сухого ока. Це тести для оцінки стабільності слізної плівки і дослідження сльозопродукції.

Проведення комплексної діагностики дає змогу точно визначити тип блефариту, його причини і зробити вибір найефективнішого методу терапії.
 

Лікування

Лікування блефариту призначається за підсумками всіх проведених досліджень, з урахуванням типу і причини захворювання. Обов'язковим є дотримання гігієни. Рекомендується щодня очищати повіки за допомогою теплих компресів і м'яких мийних засобів.

Лікарські препарати призначають в індивідуальному порядку, зокрема, для зменшення запалення, зволоження очей. Додатково в разі демодекозного блефариту виписують протикліщові препарати, в разі алергічного - антигістаміни, в разі інфекційного - антибіотики.

Схема відвідувань зазвичай така:

На початку лікування один раз на тиждень для моніторингу реакції на лікування.
Після поліпшення один раз на 1-2 місяці.  
При хронічному блефариті рекомендовані регулярні огляди кожні 3-6 місяців.

 

Профілактика

Профілактика блефариту включає регулярну гігієну повік, уникнення алергенів, підтримання здоров'я шкіри обличчя, вчасне лікування шкірних та очних інфекцій.

Слід пам'ятати, що несвоєчасно розпочате лікування, занедбаність хвороби здатні призвести до її ускладнення. Так, на тлі блефариту можлива поява хронічного кон'юнктивіту, мейбомієвого кератокон'юнктивіту, рубцювання повік, ячменю, халазіону та інших офтальмологічних захворювань.