Порушення світлової чутливості (фотофобія)

Порушення світлової чутливості (фотофобія) є супутнім симптомом різних очних, неврологічних і системних захворювань. Патологічний стан супроводжується дискомфортом, болями в очах та іншими неприємними відчуттями під час впливу яскравого світла. Проявляється на вулиці, в закритих приміщеннях, негативно впливає на повсякденне життя.

Залежно від ступеня порушення бувають помірними, вираженими та важкими. Мають вроджений і набутий характер. Порушення світлової чутливості пов'язані з різними аспектами сприйняття світла і темряви, а також з адаптацією очей до зміни освітленості. Деякі пацієнти відчувають хворобливі відчуття в очах, сльозотечу і неприємні відчуття при яскравому світлі. Фотофобія найчастіше є набутим симптомом, що супроводжує певні офтальмологічні захворювання, під час лікування яких цю проблему можна буде вирішити. Найчастіше така проблема виникає при запальних процесах очей.

Зниження здатності сприймати світлові стимули може відбуватися в денний або нічний час. Процес, за якого очі пристосовуються до зниженої освітленості, говорить про порушення темнової адаптації. Залежно від часу, який потрібен людині на звикання до темряви, розрізняють ступінь порушення. У деяких випадках у пацієнтів в умовах зниженої освітленості зір залишається нечітким.

Декому потрібна знижена або підвищена освітленість для нормального зору, хтось чутливий до відблисків, відчуває дискомфорт від яскравих джерел світла, відбитих поверхонь або фар автомобілів. Усе це різні стани порушень світлової чутливості.

Існує також гемералопія (денна сліпота) - порушення, за якого в людини виникають труднощі з баченням в умовах яскравого або денного світла. І протилежна їй нікталопія (нічна сліпота), за якої пацієнт фіксує труднощі в нічний час. У народі такий стан отримав назву "куряча сліпота", бо кури не бачать у темряві. Вроджена стаціонарна нічна сліпота (ВСНС) пов'язана з генетичними аномаліями і не піддається лікуванню, на відміну від набутої патології. 

Причини порушення світлової чутливості

Причиною патології можуть виступати генетичні чинники, зокрема:

Мутації в генах, відповідальних за роботу фоторецепторів сітківки (паличок і колбочок). Це призводить до дефектів у сприйнятті світла та адаптації до різних рівнів освітленості.

Дефекти передачі сигналів між фоторецепторами та іншими клітинами сітківки. Це спричиняє проблеми з адаптацією до темряви, але стан не погіршується з віком.

Пігментний ретиніт - спадкове захворювання, за якого страждають палички сітківки, що спричиняє нічну сліпоту, призводить до дегенерації сітківки та прогресуючого погіршення зору.

Акроматопсія - відсутні колбочки сітківки, відповідальні за колірний і денний зір. Люди з таким діагнозом страждають від світлобоязні (фотофобії) і потребують зниженої освітленості.

Альбінізм - спадкова хвороба, за якої меланін утворюється в недостатній кількості, що впливає на нормальний розвиток сітківки та зорових шляхів. Люди з альбінізмом часто страждають від фотофобії та підвищеної чутливості до світла.

Вроджена глаукома з порушенням відтоку внутрішньоочної рідини, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску. Викликає фотофобію та інші зорові порушення.

Атрофія зорового нерва - вроджена аномалія, що порушує передачу зорових сигналів у мозок, що може призводити до проблем сприйняття світла тощо.

Порушення світлової чутливості з'являється при:

• запальних захворюваннях (кон'юнктивіт, кератит, увеїт);
• глаукомі;
• катаракті;
• травмах очей;
• неврологічних захворюваннях;
• мігрені;
• неправильному використанні контактних лінз;
• прийомі певних лікарських препаратів тощо.

Симптоми порушення світлової чутливості

Пацієнти з порушенням світлової чутливості відзначають:

• неприємні відчуття або біль при впливі яскравого світла;
• втома і сльозотеча;
• утруднений зір у сонячну погоду або при штучному світлі;
• необхідність мружитися або закривати очі в умовах звичайного освітлення;
• труднощі під час роботи за комп'ютером або під час перегляду телевізора;
• постійне бажання перебувати в темряві або в затемненому приміщенні;
• головні болі, що виникають на тлі тривалого перебування в яскраво освітлених місцях.

Діагностика

Офтальмологічне дослідження проводиться на підставі скарг пацієнта. Офтальмолог проводить комплексну діагностику, зокрема:

• Перевіряє гостроту зору, стан рогівки, сітківки.
• Проводить огляд очного дна.
• Вимірює внутрішньоочний тиск.
• З'ясовує, в яких ситуаціях пацієнт відчуває дискомфорт, супутні симптоми при цьому.

У разі підозри на неврологічні або системні захворювання може знадобитися МРТ, аналіз крові або інші дослідження. Додатково можуть бути проведені тести на світлову чутливість на спеціальних приладах, здатних оцінити реакцію ока на світло різних спектрів.
 

Лікування

Лікування порушень світлової чутливості проходить залежно від причин, що викликають негативні симптоми. У разі вроджених чинників пацієнту пропонують способи зниження впливу світла на зорову систему. Це дотримання правильного освітлення в приміщенні, носіння сонцезахисних окулярів з ультрафіолетовими фільтрами або використання спеціальних окулярів, що знижують світлове навантаження на очі.

У разі появи світлової чутливості внаслідок застосування певних медикаментів, лікар може скасувати або замінити препарат із подібною побічною дією.

У разі взаємозв'язку фотофобії з мігренню лікують знеболювальними ліками, здатними купірувати напади.

Офтальмологічні захворювання, пов'язані із запаленням або інфікуванням очей, лікують протизапальними краплями або мазями. Особлива увага приділяється прогресуючим хворобам, за яких знижується зір.

Усі інші системні хвороби, за яких у пацієнта порушується світлова чутливість, присутні болючі симптоми та дискомфорт, потрібно лікувати відповідно до рекомендацій лікаря та офтальмолога.

Для контролю стану очей і своєчасної корекції лікування офтальмологічний огляд слід проходити 1-2 рази на рік. Слід пам'ятати, що несвоєчасне отримання медичної допомоги може призвести до погіршення якості життя, прогресування основного захворювання, розвитку хронічних головних болів або мігрені.

Профілактика

Зниження прояву хворобливих симптомів відбувається за умови мінімізації впливу чинників, що спричиняють підвищену світлову чутливість. Запобігти фотофобії можна:

• Захистивши очі від ультрафіолетового випромінювання зі спеціальними сонцезахисними окулярами.
• Уникаючи яскравого світла за допомогою темних окулярів або капелюхів із широкими полями.
• Захищаючи орган зору від травм під час роботи з потенційно небезпечними речовинами або інструментами.
• Забезпечуючи необхідний догляд за очима, дотримуючись правил гігієни, особливо при носінні контактних лінз.
• Проходячи своєчасне лікування очних і систематичних захворювань.

Порушення світлової чутливості (фотофобія) — це симптом, який може вказувати на широкий спектр офтальмологічних або неврологічних проблем. Його ігнорування здатне призвести до погіршення якості життя і запізнілого виявлення основного захворювання. Своєчасне звернення до офтальмолога і проведення діагностики дають змогу встановити причину фотофобії та підібрати ефективне лікування або методи полегшення стану.