Порушення контрастного зору

Контрастний зір — це зорове сприйняття двох або кількох об'єктів, відмінних між собою за кольором, формою, текстурою. У разі порушення вони зливаються, і людина не бачить між ними різниці. Вона не здатна, наприклад, розглянути темний об'єкт на темному тлі або світлий на світлому. З подібним утрудненням зазвичай стикаються за схожості об'єктів і фону, за поганої освітленості, в туманну або дощову погоду.

Порушення контрастного зору може бути одним із проявів зниженої контрастної чутливості - здатності розрізняти об'єкти за яскравістю і кольором від фону. Якщо вони теоретично можуть бути видимими, людина зі зниженою контрастною чутливістю не побачить відмінності між ними, не зможе їх розглянути. Навпаки, за високої контрастної чутливості, яка тісно взаємодіє з гостротою зору та полем зору, видимими стають найменші деталі.

Контрастний зір - важливий аспект візуальної функції, необхідний для розпізнавання форм і деталей у навколишньому середовищі. Порушення цієї здатності погіршує якість життя і ускладнює виконання повсякденних завдань. Залежно від ступеня порушення, воно може бути помірним або вираженим.

Причини порушення контрастного зору

Фактори, що впливають на порушення контрастного зору, різні. Знижена здатність розрізняти контрасти відбувається при:

• катаракті;
• глаукомі;
• віковій макулярній дегенерації (ВМД);
• діабетичній ретинопатії;
• кератоконусі;
• оптичній нейропатії;
• ретробульбарному невриті;
• перевтомі;
• дальтонізмі;
• недостатньому освітленні;
• наявності відблисків або віддзеркалень;
• неправильної корекції зору.

Симптоми порушення контрастного зору

Пацієнти з порушеннями контрастного зору відчувають:

• труднощі в розпізнаванні об'єктів на тлі, особливо в умовах низької освітленості;
• проблеми з водінням автомобіля в сутінках або вночі;
• розмитість або "затуманеність" зору при перегляді об'єктів на складному тлі;
• знижену гостроту зору при слабкому контрасті.

Нерідко офтальмологи фіксують скарги, пов'язані з утрудненнями в читанні, особливо дрібного тексту на сірому або строкатому фоні, з виконанням завдань, які потребують чіткості зору, проблемами з орієнтуванням у просторі за умов поганого освітлення, втомою очей під час тривалого зорового напруження.
 

Діагностика

Комплексна перевірка зору переважно проводиться під час першого звернення пацієнта, коли його діагноз ще не відомий. Скарги вказують лише на симптоми захворювання, причини якого необхідно встановити. Для цього проводяться такі дослідження:

• візіометрія з оцінкою загальної гостроти зору;
• офтальмоскопія з оглядом очного дна, сітківки, диска зорового нерва;
• рефрактометрія з вимірюванням рефракції ока;
• пневмотонометрія з перевіркою внутрішньоочного тиску;
• оптична когерентна томографія з детальним дослідженням сітчастої оболонки ока і зорового нерва;
• периметрія з визначенням наявності дефектів полів зору тощо.

Діагностичне дослідження дає змогу визначити наявність патологій, здатних впливати на порушення контрастного зору. Для їхньої оцінки застосовують різні тести та методики:

• Тести з контрастними таблицями. Пацієнт концентрується на таблиці з буквами, які поступово стають менш контрастними, а в якийсь момент - нерозбірливими.
   
• Тести зі смугами. Пацієнт бачить смуги різної яскравості, що чергуються, які йому потрібно розрізнити. Вимірюється мінімальна різниця в яскравості.
   
• Тести в умовах реального життя. Моделюються певні умови, наприклад, водіння в погану погоду, щоб оцінити, як порушення контрастного зору впливає на безпеку пацієнта.

Сучасні тести з перевірки порушень контрастного зору переважно комп'ютеризовані, тож сучасні тести з перевірки порушень контрастного зору:

• мають високу точність вимірювань на різних рівнях контрастності та частот;
• здатні визначати навіть найнезначніші порушення;
• адаптуються під індивідуальні особливості пацієнта;
• займають небагато часу;
• не вимагають складної підготовки.

Лікування

Лікувальні заходи захворювання порушення контрастного зору проводяться відповідно до встановленої основної причини. Тому застосовуються різноманітні методи, зокрема:

• окулярна та контактна корекція;
• ін'єкційна терапія для поліпшення зору шляхом придушення фактора ендотеліального росту судин;
• лазерна коагуляція для лікування сітківки;
• видалення кришталика при катаракті з подальшою імплантацією інтраокулярної лінзи;
• вживання вітамінних комплексів і харчових добавок для зняття втоми і підтримки здоров'я очей.

Порушення контрастного зору здатне знизити якість життя, обмежити активність і створити проблеми з виконанням повсякденних завдань, збільшити ризик травм і нещасних випадків в умовах низької освітленості. Прогресування глаукоми або катаракти призводить до суттєвого погіршення зору. Це ще більше підкреслює важливість своєчасного лікування основного захворювання.

Залежно від причини порушення контрастного зору та виконання приписів офтальмолога за основним захворюванням, рекомендується проходити профілактичний огляд не рідше 1-2 разів на рік.

Профілактика

Профілактичні заходи щодо запобігання порушенням контрастного зору включають загальні заходи, а саме:

• Регулярні огляди в офтальмолога для раннього виявлення та лікування очних захворювань.
• Збалансоване харчування, багате на антиоксиданти та вітаміни для підтримки здоров'я очей.
• Захист очей від ультрафіолетового випромінювання за допомогою сонцезахисних окулярів.
• Контроль рівня цукру в крові та артеріального тиску.

За наявності помірного або вираженого порушення контрастного зору необхідно виконувати приписи лікаря, приймати лікарські препарати відповідно до схеми лікування і регулярно з'являтися для огляду за графіком.
 

Порушення контрастного зору — функціональний розлад, що значно знижує якість життя пацієнта, особливо в умовах слабкого освітлення. Він часто супроводжує різні офтальмологічні та неврологічні захворювання. Своєчасне виявлення причин захворювання і регулярне спостереження в офтальмолога дають змогу підібрати оптимальні методи корекції та зберегти зорову функцію.